За місяць : 1105
статей : 1008
| Рубрики : | Персоналії |
Сарана́ Федір Кузьмович (Кузьмич) [26.09.1921, с. Юзефівка Златопільської вол. Чигиринського пов. Кременчуцької губ. (нині – с. Йосипівка Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл.) – 01.08.1995, м. Київ] – бібліограф, книгознавець, літературознавець, шевченкознавець, бібліофіл, громадський діяч. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1980; нині – Національна премія України імені Тараса Шевченка).
Походив із селянської родини. Навчався у школі в рідному селі, потім – у семирічці в м. Златополі (нині – у складі м. Новомиргорода). Фахову освіту здобував у Київському бібліотечному технікумі (1936–1939; нині – Академія мистецтв імені Павла Чубинського), де одночасно був бібліотекарем. Згодом, не перериваючи навчання, працював у Куренівський бібліотеці (нині – ЦРБ ім. Івана Франка ЦБС Подільського р-ну м. Києва), яка розміщувалась у будівлі Київської середньої школи № 14. Тоді ж виник інтерес юнака до бібліографії. Тому вищу освіту він здобував (заочно) на бібліографічному факультеті Харківського державного бібліотечного інституту (1939–1941; нині – Харківська державна академія культури). Навчання перервала німецько-радянська війна. Зі студентської лави Ф. Сарана був мобілізований до армії, брав участь у боях. Після тяжкого поранення повернувся до Києва, де 15 років (1944–1959) пропрацював бібліографом і завідувачем бібліотеки Укрдержвидаву (згодом – Політвидав України, видавництво «Україна»).
Без відриву від роботи завершував здобуття вищої освіти: на історичному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1945–1947; нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка) та на бібліографічному факультеті Ленінградського державного бібліотечного інституту ім. Н. К. Крупської (1948–1952; нині – Санкт-Петербурзький державний інститут культури), який закінчив із відзнакою.
У бібліотеці Укрдержвидаву склав свої перші бібліографічні праці: покажчики «Видання Держполітвидаву УРСР за 1946–1953 рр.» (1954), «Видання Товариства для поширення політичних і наукових знань Української РСР за 1948–1957 рр.» (1958) та ін. За його редакцією виходили книжки з питань історії, книгознавства, бібліографії, бібліотечної справи, літературознавства тощо.
З 1959 р. працював в установах АН УРСР (нині – Національна академія наук України): завідувачем сектору бібліографії Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка (пізніше був його позаштатним науковим співробітником), головним бібліографом Центральної наукової бібліотеки (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського); за сумісництвом – у редакції літератури, мови, педагогіки, народної освіти і бібліографії Головної редакції Української Радянської Енциклопедії (УРЕ).
З 1967 р. на запрошення керівника Головної редакції УРЕ М. Бажана очолював у ній відділ бібліографічного забезпечення. Двадцятирічний період організаційної й редакторської роботи в УРЕ був для Ф. Сарани найпліднішим. Він брав активну участь у підготовці майже всіх друків та їх бібліографічного апарату: першого і другого видань УРЕ, Українського Радянського Енциклопедичного Словника, чотиритомної Радянської енциклопедії історії України, енциклопедичного довідника «Київ» та ін. Підготував майже 250 статей для Української Літературної Енциклопедії.
Одночасно викладав бібліографічні дисципліни для студентів київських вишів – на заочному (згодом – вечірньому) видавничо-поліграфічному факультеті Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова (київська філія, нині – Видавничо-поліграфічний інститут Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського») та в Київському державному інституті культури (нині – Київський національний університет культури і мистецтв).
Провідною темою науково-бібліографічної та редакційно-видавничої діяльності Ф. Сарани була шевченкіана. Дослідник підготував майже 50 праць про Т. Шевченка (бібліографічні покажчики, численні статті з питань шевченкознавства), здійснював бібліографування шевченкіани, діяльності шевченкознавців, зокрема, М. Яшека, М. Новицького, Ю. Меженка, Є. Кирилюка, П. Жура, М. Багрича, Є. Шабліовського та ін.
У доробку вченого – бібліографічні посібники: «Матеріали до бібліографії Шевченкіани за роки Великої Вітчизняної війни» (1958); «Тарас Шевченко: документи і матеріали, 1814–1963» (1963, у співавт.), вступна стаття «Тарас Шевченко в бібліографії» до покажчика М. Багрича «Т. Г. Шевченко (1917–1963)» (1964) та ін.
Фундаментальною є його праця «Т. Г. Шевченко: бібліографія ювілейної літератури, 1960–1964» (1968), в якій зібрано і систематизовано понад 11 тис. публікацій шевченківської тематики. Цей покажчик увійшов до золотого фонду української бібліографії. Готував «Матеріали до бібліографії Шевченкіани» для щорічних «Збірників праць Наукових шевченківських конференцій». У кожному випуску, що побачили світ у 1957–1966 рр. (за винятком 1963-го і 1964 р.), було представлено по 400–500 назв книжок, газетних та журнальних статей, опублікованих в Україні та Росії.
Особливо вагомим є внесок Ф. Сарани в підготовку першої в СРСР персональної енциклопедії – двотомного «Шевченківського словника» (1978). Він був одним з організаторів цього унікального видання, членом його редколегії, редактором, бібліографом, автором численних статей (у т. ч. «Антології Шевченківські», «Бібліографування Шевченкіани», «Бібліотека Т. Г. Шевченка», «Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу 1941–45 і Т. Г. Шевченко» та ін.). За створення цього видання Ф. Сарану разом з чотирма колегами-шевченкознавцями було удостоєно Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1980).
Ф. Сарана – один із укладачів перших двох випусків бібліографічного посібника «Слов’янська філологія на Україні», в яких представлено творчий доробок українських літературознавців, мовознавців і фольклористів за 1958–1962 рр. (1963) та 1963–1967 рр. (1968).
Досліджував творчість українських письменників – М. Рильського, М. Бажана, Ю. Яновського, В. Стефаника, М. Старицького, А. Тесленка, В. Чередниченко, І. Франка, Лесі Українки, П. Грабовського та ін. Упорядкував найповніший узагальнювальний бібліографічний покажчик, присвячений А. Тесленку (1956), та ґрунтовну бібліографічну працю про життя і творчість Ю. Яновського (1959). Обидва посібники надруковано у зібраннях творів цих письменників.
Важливим є внесок Ф. Сарани у вивчення історії української бібліографії, окремих її складових, які раніше не знаходили висвітлення чи замовчувалися. Він опублікував низку статей про життя і творчість українських бібліографів та діячів книги, зокрема, про М. Ясинського, Ф. Максименка, М. Гуменюка, І. Бойка, М. Багрича; відродив імена М. Плевака, О. Андрієвського, В. Ігнатієнка, М. Яшека та ін.
Загалом Ф. Сараною, крім публікацій в енциклопедичних виданнях, написано понад 100 статей з питань наукової бібліографії та літературознавства, опублікованих у багатьох часописах, наукових збірниках тощо.
Співпрацював і підтримував плідні творчі зв’язки з провідними бібліографами: М. Ясинським, І. Корнєйчиком, Ф. Максименком, Н. Королевич, істориком, археографом Я. Дашкевичем, археографом і організатором української архівної й рукописної справи М. Візиром та ін.
Ф. Сарана був відомий також як пристрасний бібліофіл і збирач спадщини (насамперед архівної) відомих діячів української книги. До кола його зацікавлень входили українські видання 1920-х рр. Кілька сотень книжок із колекції вченого і бібліографа мають автографи видатних діячів України.
Брав активну участь у роботі Бібліографічної комісії Міжвідомчої ради з питань бібліотечної роботи при Міністерстві культури УРСР, керував Бібліографічною комісією Бібліотечної ради при Президії АН УРСР, був членом Вченої ради Книжкової палати України, входив до складу Бібліографічної комісії Міжнародної асоціації україністів.
Свою наукову спадщину, власні архівні матеріали та велику українознавчу бібліотеку, бажаючи зберегти їх для майбутніх поколінь науковців, учений незадовго до смерті передав до кількох провідних установ за профілем їх діяльності. Нині вони зберігаються у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України, Музеї книги і друкарства України, Національному музеї Тараса Шевченка, Науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія».
На батьківщині Ф. Сарани, в с. Йосипівка, де він похований, у пам’ять про земляка на будівлі НВК «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» 26 вересня 2016 р. коштом громади урочисто відкрито меморіальну дошку.
Бібліографія : [твори Ю. Яновського та літ. про нього] / склав Ф. К. Сарана // Яновський Ю. Твори : в 5 т. / Юрій Яновський. – Київ, 1959. – Т. 5. – С. 357–417.
Матеріали до бібліографії Шевченкіани за роки Великої Вітчизняної війни / Ф. К. Сарана // Питання шевченкознавства / АН УРСР ; відп. ред. К. П. Дорошенко. – Київ, 1958. – Вип. 1. – С. 146–171.
Матеріали до бібліографії Шевченкіани за 1957 р. / склав Ф. К. Сарана // Зб. пр. сьомої Наук. шевченків. конф. / АН УРСР, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка ; [відп. ред. Є. П. Кирилюк]. – Київ, 1959. – С. 263–279.
Стан і завдання бібліографії Шевченкіани / Ф. К. Сарана // Зб. пр. дев’ятої Наук. шевченків. конф. / АН УРСР, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка ; [відп. ред. Є. П. Кирилюк]. – Київ, 1961. – С. 212–218.
Шевченкіана : [про колекцію Ю. Меженка] / Ф. Сарана // Літ. газ. – 1961. – 3 берез. – С. 2 : фот.
Експонати оповідають : [про вист. до 60-річчя з дня народж. Ю. Яновського] / Ф. Сарана // Літ. Україна. – 1962. – 28 серп. – С. 1.
Мовою експонатів : [про вист. літ. до 100-річчя з дня народж. Б. Грінченка] / Ф. К. Сарана // Літ. Україна. – 1963. – 10 груд. – С. 2.
Невтомний дослідник : [про М. Яшека] / Ф. К. Сарана // Літ. Україна. – 1963. – 22 листоп. – С. 4.
Слов’янська філологія на Україні (1958–1962 рр.) : бібліогр. покажч. / АН УРСР, Укр. ком. славістів, Держ. публ. б-ка ; [уклад.]: Н. Ф. Королевич, Ф. К. Сарана. – Київ, 1963. – 616 с. – (До V Міжнародного з’їзду славістів).
Тарас Шевченко : док. і матеріали, 1814–1963 / Архів. упр. при Раді Міністрів УРСР ; упоряд.: І. Л. Бутич, Я. Р. Дашкевич, Ф. К. Сарана [та ін.]. – Київ : Держ. вид-во політ. літ. УРСР, 1963. – VIII, 566 с. : іл.
Т. Г. Шевченко : бібліогр. покажч. (1917–1963) / Кн. палата УРСР ; уклад. М. І. Багрич ; редкол.: Є. П. Кирилюк (голова), Ю. О. Меженко (відп. ред.), Ф. К. Сарана. – Харків, 1964. – 154 с. – (До 150-річчя від дня народження). – Зі змісту: Тарас Шевченко в бібліографії / Ф. К. Сарана. – С. 5–10.
До біографії А. Ю. Тесленка / Ф. К. Сарана // Рад. літературознавство. – 1966. – № 6. – С. 73–77.
Дослідження в Інституті ім. Т. Г. Шевченка спадщини поета (1926–1936) : [огляд пр.] / Ф. К. Сарана // Зб. пр. чотирнадцятої Наук. шевченків. конф. / АН УРСР, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 1966. – С. 359–368.
Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів / АН УРСР, Центр. наук. б-ка ; упоряд. М. П. Візир (керівник) [та ін.] ; відп. ред. Ф. К. Сарана. – Київ : Наук. думка, 1966. – 492 с. : портр., іл. – На оправі і суперобкл. назва: Т. Г. Шевченко в епістолярії.
Фототипні перевидання творів Т. Г. Шевченка : бібліогр. огляд / Ф. К. Сарана // Архіви України. – 1966. – № 2. – С. 72–73.
Лоцман книжкового моря : [про Ф. Максименка] / Ф. К. Сарана // Культура і життя. – 1967. – 16 лют. – С. 2.
75-річчя з дня народження Ю. О. Меженка / Ф. К. Сарана // Укр. іст. журн. – 1967. – № 6. – С. 135–136.
Пропагандист художнього слова : [про І. Бойка] / Ф. Сарана // Літ. Україна – 1968. – 18 жовт. – С. 1.
Слов’янська філологія на Україні (1963–1967 рр.) : бібліогр. покажч. : [у 2 ч.] / АН УРСР, Укр. ком. славістів, Центр. наук. б-ка ; уклад.: Н. Ф. Королевич, Л. В. Бєляєва, Л. І. Гольденберг, Ф. К. Сарана. – Київ : Наук. думка, 1968. – (До VI Міжнародного з’їзду славістів).
Ч. 1 : Мовознавство. Фольклористика. – 293 с.
Ч. 2 : Літературознавство. Вип. 1 : Загальні питання слов’янського літературознавства. Українська література. – 402 с.
Ч. 2 : Літературознавство. Вип. 2 : Російська, білоруська та зарубіжні слов’янські літератури. – [1], 401–577 с.
Т. Г. Шевченко : бібліогр. ювіл. літ., 1960–1964 / АН УРСР, Центр. наук. б-ка ; склав Ф. К. Сарана. – Київ : Наук. думка, 1968. – 624 с.
Всенародна бібліотека України / Я. Бирюк, Ф. Сарана // Літ. Україна. – 1969. – 23 трав. – С. 2.
Пам’яті вченого книгознавця : [про Ю. Меженка] / С. К. Гутянський, Ф. К. Сарана // Літ. Україна. – 1969. – 28 листоп. – С. 6.
Пам’яті відомого бібліографа : [про І. Бойка] / Ф. Сарана // Літ. Україна. – 1970. – 15 трав. – С. 4.
Пропагандист бібліографічних знань : [про М. Багрича] / Ф. Сарана // Друг читача. – 1970. – 17 листоп. – С. 17.
Варвара Чередниченко : (до 75-річчя з дня народж.) / Т. Буженко, Ф. Сарана // Рад. літературознавство. – 1971. – № 12. – С. 60–65.
Список праць [М. Ясинського] / Ф. Сарана // Бібліотекознавство та бібліогр. : міжвідом. респ. зб. – Харків, 1971. – Вип. 2. – С. 155–157.
Невтомний дослідник, бібліограф, пропагандист книги : [про Є. Кирилюка] / Ф. Сарана // Державна бібліографія на Україні : зб. ст. / відп. ред. В. М. Скачков ; Кн. палата УРСР. – Харків, 1972. – Вип. 4. – С. 122–125.
Сподвижник книги : до 80-річчя Ю. С. Меженка (1892–1969) / Ф. Сарана, Ю. Медведєв // Нові кн. УРСР. – 1972. – № 16. – С. 23.
Українська радянська бібліографія : навч. посіб. для ін-тів культури / [І. О. Вовченко, О. П. Довгопола, Н. Ф. Королевич та ін.] ; за ред. Ф. К. Сарани, Д. Д. Тараманова. – Київ : Вищ. шк., Голов. вид-во, 1980. – 263 с.
Україна енциклопедична / А. Кудрицький, Ф. Сарана // Літ. Україна. – 1988. – 28 січ., № 3. – С. 4.
Ю. О. Меженко. Життя й діяльність / Ф. К. Сарана, І. Г. Шовкопляс // Юрій Олексійович Меженко (1892–1969) : матеріали до біогр. / НАН України, Центр. наук. б-ка ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. археографії [та ін. ; уклад.: Т. А. Ігнатова, Н. В. Казакова, Н. В. Стрішенець]. – Київ, 1994. – С. 11–35. – (Науково-довідкові видання з історії України ; вип. 31).
[До 50-річчя від дня народження і 35-річчя наукової та практичної діяльності Ф. Сарани] : хроник. заметка // Совет. библиогр. – 1971. – № 6. – С. 87.
Сарана Федір Кузьмович // Шевченківський словник : [у 2 т.] / Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка, АН УРСР ; редкол.: Є. П. Кирилюк (відп. ред.) [та ін.]. – Київ, 1978. – Т. 2. – С. 195.
Королевич Н. Ф. Доля, освячена книгою : до 70-річчя Ф. Сарани / Н. Ф. Королевич // Книжник. – 1991. – № 6. – С. 22–23.
Геращенко М. В. Про вшанування пам’яті визначного бібліографа Ф. К. Сарани / М. В. Геращенко // Вісн. Кн. палати. – 1997. – № 1. – С. 30–31.
Королевич Н. Ф. Федір Сарана (1921–1995) // Українські бібліографи ХХ століття / Н. Ф. Королевич ; [за ред. В. Г. Волох, В. В. Патоки]. – Київ, 1998. – С. 290–313 : портр., іл.
Любечко О. М. Бібліографічні Шевченкіана та Тесленкіана Ф. К. Сарани / О. М. Любечко // Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні : зб. наук. пр. / Київ. держ. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 1998. – С. 70–76.
Казакова Н. В. Бібліотечні колекції Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія» : [про кн. колекцію Ф. Сарани] / Н. В. Казакова, Т. О. Ярошенко, О. І. Бекішева // Наук. зап. НаУКМА. – 1999. – Т. 9 : Спецвип., ч. 1. – С. 49–55.
Любечко О. Діяльність Федора Сарани на ниві літературознавчої бібліографії / О. Любечко // Вісн. Кн. палати. – 1999. – № 6. – С. 30–31.
Посвистак О. Бібліограф Ф. Сарана – визначний вчений та громадський діяч : (сторінки біографії) / О. Посвистак // Бібл. планета. – 2002. – № 2. – С. 28–30.
Посвистак О. Книжкові колекції Ф. Сарани / О. Посвистак // Вісн. Кн. палати. – 2002. – № 4. – С. 30–33.
Посвистак О. Вклад Федора Сарани в збагачення бібліографічної Шевченкіани / Олена Посвистак // Вісн. Кн. палати. – 2003. – № 12. – С. 37–39.
Сарана Федір Кузьмич // Бібліотеки киян : слов. власників / авт.-упоряд. А. Кончаковський. – Київ, 2005. – С. 88.
Патока В. Формування ядра видань бібліографічної Шевченкіани (1860–2005) / В. Патока // Вісн. Кн. палати. – 2007. – № 1. – С. 14–18. – Про Ф. Сарану: с. 15–16, 18.
Кононенко В. О. Сарана Федір Кузьмович / В. О. Кононенко // Укр. бібліографи. Біографічні відомості, професійна діяльність, бібліографія / ДЗ «Нац. парлам. б-ка України» ; авт.-уклад.: Р. С. Жданова, Н. І. Абдуллаєва, В. О. Кононенко. – Київ, 2008. – С. 139–142.
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського на сторінках газет (1918–2008) : бібліогр. покажч. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; авт.-уклад.: Н. Ф. Самохина (керівник) [та ін.]. – Київ, 2008. – 311 с. – Про Ф. Сарану див. «Іменний покажчик»: с. 277.
Дубровіна Л. А. Бібліотечна справа в Україні в ХХ столітті / Л. А. Дубровіна, О. С. Онищенко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукоп. – Київ, 2009. – 530 с. – Про Ф. Сарану див. «Іменний покажчик»: с. 523.
Рибалко П. Федір Сарана – бібліограф Юрія Яновського / Павло Рибалко // Краєзнав. вісн. Кіровоградщини / Нац. спілка краєзнавців України, Кіровоград. обл. орг., Кіровоград. обл. спілка краєзнавців. – Кіровоград, 2009. – Вип. 3. – С. 146–155.
Боліла А. З іменем Шевченка – по життю / Алла Боліла // Вісн. Кн. палати. – 2011. – № 3. – С. 48–51.
Кривошей Н. Штурман книжкового моря / Н. Кривошей // Нар. слово. – Київ. – 2011. – 27 жовт. – С. 10 : портр.
Сарана Федір Кузьмич // Шевченківські лауреати, 1962–2012 : енциклопед. довід. / авт.-упоряд. М. Лабінський. – Вид. 3-є, змін. і допов. – Київ, 2012. – С. 592–593 : портр.
Борчук С. М. Вітчизняна енциклопедистика у матеріалах українських архівів / С. М. Борчук // Карпат. край. – Івано-Франківськ. – 2015. – № 1/2. – С. 76–86. – Про Ф. Сарану: с. 82, 85–86.
Орел С. Федір Сарана повернувся до рідної школи / Світлана Орел // Нар. слово. – Київ. – 2016. – 6 жовт. – С. 2 : фот., іл.
Тарас Григорович Шевченко : бібліогр. бібліографії видань творів та літ. про нього / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; авт. кол.: В. Ю. Омельчук, Л. В. Бєляєва, С. А. Дзюбич [та ін.]. – Київ, 2018. – 276 с. – Про Ф. Сарану див. «Іменний покажчик»: с. 257.
————————————————
Доля, освячена книгою: до 100-річчя Ф. Сарани
Сарана Федір Кузьмович (1921–1995) / ДНПБ України імені В. О. Сухомлинського